Українсько – Данський Енергетичний центр

двостороння співпраця урядів із стратегічного енергетичного планування

В Угоді про співробітництво і розвиток діяльності Українсько-Данського Енергетичного Центру визначено наступні  компоненти Проекту для реалізації: 

Компоненти Проекту

Методологія моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу
Методологія ведення реєстру викидів парникових газів та звітності передбачена Рамковою Конвенцією ООН про зміни клімату
Система проведення моніторингу у сфері енергоефективності на галузевому рівні
Методологія та інструменти аналізу інтеграції джерел відновлюваної енергії в регіональні мережі
Методологія та програмне забезпечення для аналізу сценарію розвитку енергетичної системи
Аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлювальної енергії в секторі опалення

Окрім Міненерговугілля, який є бенефіціаром та реципієнтом Проекту, наступні українські державні установи визначені для співпраці на рівні Робочих Груп Проекту :

Державне  агентство з енергоефективності та енергозбереження України (ДAEE)
Державна служба статистики України (ДСС)
Міністерство екології та природних ресурсів України (МЕПР)
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ)

Компоненти та кінцеві результати Проекту були попередньо визначені в Документі про підтримку розвитку у сфері енергетики. Однак безпосереднє виконання завдань для реалізації проекту буде погоджуватись та затверджуватись після створення робочих груп. Відповідно, в основі робочої програми УДЕЦ будуть закладені конкретні погоджені дії для виконання за конкретний період часу для реалізації проекту.

Компонент 1. Методологія моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу

Фактичні та історичні дані щодо виробництва енергії та попиту на енергію збираються Державною службою статистики України. Методологічна і організаційна основа енергетичної статистики у відповідності до європейських стандартів була встановлена в ході реалізації Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року. Національний енергетичний баланс (НЕБ) щорічно розраховується на основі зібраних даних. Він є важливим інструментом для розробки і здійснення політики в галузі енергетики і регулюється низкою нормативно-правових актів, разом з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції формування енергетичного балансу” (від 28 листопада 2007 р. № 1058-р).

 

Показник результату 1.

Методологія моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу

Точка відліку

Рік

2014

Відсутність методології моніторингу для моделювання довгострокового прогнозного державного енергетичного балансу; відсутність методології для ефективного моніторингу показників національного енергетичного балансу

Орієнтир

Рік

2017

Розроблена методологія та програмне забезпечення для моделювання довгострокового прогнозного національного енергетичного балансу. Створення комплексного програмного продукту, який включатиме дві складові – моніторинг енергетичного балансу та моніторинг енергоефективності, які зроблять систематичний збір та інтерпретацію даних доступними для національного енергетичного балансу

Компонент 2 Методологія ведення реєстру викидів парникових газів та звітності передбачена Рамковою Конвенцією ООН про зміни клімату

Установа, відповідальна за реєстр парникових газів (ПГ) – Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди). При визначенні співпраці в 2014 році, відповідальність була покладена на Державне агентство екологічних інвестицій України (Держекоінвестагентство) і Держекоінвестагентство було включено в організаційну структуру для реалізації Компоненту 2. Враховуючи, що Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням № 442-р від 10 вересня 2014 року ліквідував Держекоінвестагентство, було погоджено, що співпраця в цьому компоненті вестиметься безпосередньо з Мінприроди. Конкретні теми для співпраці було обговорено і офіційні прохання про співпрацю були представлені.

Показник результату 2.

Методологія ведення реєстру викидів парникових газів та звітності передбачена Рамковою Конвенцією ООН про зміни клімату

Точка відліку

Рік

2014

Неспроможність виконання у повній мірі вимог Рамкової конвенції ООН про зміни клімату через недостатньо ефективну систему обліку викидів парникових газів в державі

Орієнтир

Рік

2017

Методологія створення та ведення ефективної системи обліку викидів парникових газів та порядок звітності згідно з вимогами Рамкової конвенції ООН про зміни клімату готова

Компонент 3 Система проведення моніторингу у сфері енергоефективності на галузевому рівні

Фактичні та історичні дані щодо виробництва споживання палива та енергії збираються Державною службою статистики України (Держстатом). Методологічну і організаційну базу енергетичної статистики у відповідності з європейськими стандартами було зроблено в ході реалізації Стратегії розвитку державної статистики.

Щомісячні та щорічні дані зі статистики енергетики в Україні готуються на основі даних державних статистичних спостережень, які збираються з основного масиву респондентів (наприклад, звіт про запаси і використання енергетичних матеріалів та нафтопродуктів подають 65 000 підприємств).

Національний енергетичний баланс розраховується щорічно на основі зібраних даних та адміністративної інформації. Він є важливим інструментом для розробки і проведення політики в галузі енергетики і регулюється низкою нормативно-правових актів, включно Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції енергетичного балансу” (від 28 листопада 2007 року № 1058-р) як найбільш важливого документу.

У той час як збір фактичних даних знаходиться під компетенцією Держстату, офіційний прогноз попиту та пропозиції і моніторинг споживання енергії є обов’язком інших установ.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції формування енергетичного балансу” № 1376-р від 30 жовтня 2008 року, моніторинг показників енергетичного балансу повинен бути наданий Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Крім того, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про звітний та прогнозний енергетичні баланси”№ 203-р від 11 березня 2011 року, Держенергоефектиності також несе відповідальність за розробку методології моніторингу показників енергетичного балансу.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) несе відповідальність за прогнозування загального енергетичного балансу.

Компонент 3 Точка відліку та Результат відповідно до Угоди

Показник результату 3.

Система проведення моніторингу у сфері енергоефективності на галузевому рівні

Точка відліку

Рік

2014

Відсутність методології для моніторингу показників енергоефективності за видами економічної діяльності

Орієнтир

Рік

2017

Запроваджена методологія для систематичного збору та аналізу інформації для моніторингу еволюції енергоефективності у сфері споживання енергії на галузевому рівні

Компонент 4 Методологія та інструменти аналізу інтеграції джерел відновлюваної енергії в регіональні мережі

В Україні Проблеми з ефективним почерговим приєднанням вітрових і сонячних електростанцій до електричних мереж у районах їх найбільшої концентрації.

Показником результату 2017 року є визначення та адаптування інструментів з програмним забезпеченням для системного аналізу питань приєднання джерел відновлюваної енергії до регіональних мереж в Україні визначені, отримані та адаптовані.

Компонент 5 Точка відліку та Результат відповідно до Угоди

В Україні є проблеми з моделюванням варіантів політики у сфері енергетичного планування Показником результату 2017 року є розроблена та адаптована методологія та програмне забезпечення для аналізу сценарію розвитку енергетичної системи визначена, отримана та адаптована

Компонент 6 Аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлювальної енергії в секторі опалення

В Україні районні системи опалення працюють на газі, що вважається ледь не єдиним джерелом палива при тому, що існує потенціал для генерації тепла з використанням біомаси, біогазу і побутових відходів.

Показником результату 2017 року є проведений аналіз варіантів ширшого використання джерел відновлюваної енергії в секторі опалення, який включатиме:

  • Надання звіту щодо аналізу кращих європейських практик використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в системах опалення.
  • Розробку методичних рекомендацій, адаптованих до умов України, щодо використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива окремо в системах децентралізованого, помірно-централізованого та централізованого опалення.
  • Розробку рекомендацій щодо застосування для умов України європейських систем фінансування проектів з виробництва теплової енергії з використанням відновлюваних джерел енергії, зокрема, біомаси, та альтернативних видів палива за допомогою енергосервісних компаній.
  • Розробку рекомендацій (на підставі опрацювання досвіду країн – членів ЄС) щодо впровадження в Україні заходів зі стимулювання виробників теплової енергії з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, споживачів цієї енергії, виробників альтернативних видів палива, виробників теплогенеруючого обладнання для виробництва теплової енергії з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
  • Проведення серії семінарів і тренінгів для представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, бюджетних установ та теплокомуненерго з питань заміщення природного газу та використання відновлюваних джерел енергії в секторі опалення.